ІІІ Міжнародний конкурс шопки у Перемишлі Підкарпатського воєводства Szopka_spiew_1 Od 8 sekundy na full – przez ok. 20 sekund, dalej – na wyciszeniu Диктор: Цю маловідому у Польщі народну колядку спонтанно заспівали панове Мірослав Каспшик та Роберт Баран, учасники ІІІ Міжнародного конкурсу шопки в Перемишлі, при вході до національного музею Перемиської землі, де завершувалася урочиста хода вилицями міста з конкурсними артефактами. 9 грудня у цьому ж музеї було оголошено результати конкурсу, а днями, 27 грудня, тут відбулася презентація виставки робіт – як тих, що в ньому перемогли, так і тих, що не перемогли. Втім, перш, ніж ми розповімо про цей захід, маємо ще нагадати, що таке шопка... Якщо дуже коротко, то це польський (та не лише польський) варіант вертепу. Це переважно макет, що зображує віфлеємську стайню у ніч Різдва. Обов'язковими і центральними у ньому є фігури Ісуса, Матері Божої та святого Йосипа. Утім, персонажів може бути набагато більше – це, наприклад, пастушки, тварини, три царі, ангел, чорт, але й герої чи сюжети з актуальних подій. Шопка може бути як мініатюрних розмірів, так і натурального розміру, вона може бути статичною, як і спектаклем за участю живих людей та тварин. Звичайно, у перемиському конкурсі різдвяних шопок йшлося про статичні і радше мініатюрні... Яка ідея цього Конкурсу, чим є шопка в 1 польській різдвяній обрядовості та релігійній традиції, — розкажуть нам самі організатори Конкурсу та його учасники. Диктор: Ян Новаковський, ініціатор конкурсу різдвяної шопки, голова Суспільно-культурного товариства “Інтеґрація” у Перемишлі: Szopka_Nowakowski_2 — У нашому регіоні — дуже сильна традиція шопкарської справи. Колись я собі подумав, що вона призабувається, помалу стає легким та масовим китайським “мистецтвом” (у лапках), що, на жаль, вона перестає бути художньою творчістю, що за нинішніх умов життя це “ars” десь загубилося... Так народилася ідея нашого конкурсу, мета якого — активізувати художників, які створюють шопки. Цього року нашим конкурсом поцікавилося й Міністерство культури, які намагається підтримувати види мистецтва чи ремесла, які відходять у минуле. А саме це відбувається з мистецтвом шопки. Диктор: До організації цьогорічного конкурсу долучився ряд перемиських установ: крім Товариства “Інтеграція” були це Повітове староство, Монаший чин отців францисканців та Національний музей Перемиської землі. Сестра Кляра Махульська, монашка Чину францисканців лицарства Непорочної: Szopka_zakonnica_3 2 — Якщо говорити про місце шопки в релігійній обрядовості Польщі, то, на мою думку, не можна її обмежити польською традицією. Це правда, що в нас цей звичай особливо сильно поширений, але, як ми знаємо, сама шопка сягає часів святого Франциска... Він влаштував першу живу шопку в італійському Ґреччіо. Її сприйняття людьми було дуже сильним — вони краще відчули те, яким був прихід Христа на землю... Адже він народився в умовах нужденності, бідності, бездомності... Цей звичай допомагає зосередити нашу увагу на родині. Через те, що у центрі зображення Божа родина — Марія, святий Йосиф, та народжене у Віфлеємі Боже дитя. Диктор: Член жюрі, Александра Івахув-Роденґо з Кракова, викладач Факультету інтер'єру у Вищій державній східноєвропейській школі: Szopka_jury_4 — Роботи — дуже цікаві, насамперед — різноманітні, їхні творці — неймовірно віддані та щирі... Відчувається захоплення цією творчістю, і тому перше враження, яке вони справляють, таке, що вони створені просто з серця. Воно тут основне. Найбільше робіт зроблено з дерева, але є і з каменю, кераміки, навіть одна повністю зроблена із сірників. А ще — створені у техніці рукодільного мережива, з кольорового фетру, соломи, паперу... Можна сказати, що шопку можна зробити з усього... Креативність понад усе! Диктор: 3 Заступник директора Національного музею Перемиської землі Марек Мікрут: Szopka_dyrektor_5 — Цього року у нас 64 учасники, із яких нагороджено понад 20. А ким є учасники? Це і професіонали, і непрофесіонали. Причому, навіть ті, в кого є професійна художня освіта, це не є особи, які є активними в колі професійних митців, а радше такі, які — свідомо, чи то в силу життєвих обставин, чи то вибору — займаються своїм ділом десь на більш чи менш віддаленій від мистецьких центрів провінції. До речі, у нашому конкурсі професійність відходить на другий план, в принципі вона не має значення. Чому? Тому, що сила духу та щирість непрофесіоналів компенсують їхній брак освіти. Це для журі не має значення: до часу оголошення результатів конкурсу автори робіт залишаються анонімними... У нас все проходить чесно й чисто. Диктор: А нагороди присудили не лише організатори, але й низка інших установ: маршал Сейму Польщі (який родом із Перемишля), маршал підкарпатського воєводства, підкарпатський воєвода і навіть місцеві підприємці. Перший приз отримав Боґуслав Кендзєрський з Динова, що неподалік Перемишля. Скульптури з дерева він робить вже 50 років, закінчив відому в Польщі середню художню школу імені Кенара у Закопаному, і з того часу живе у Динові, де має власну галерею, що називається «Пняк» (укр. – «Пень»). Боґуслав Кендзєрський: Szopka_laureat_6 4 — Це для мене велика несподіванка. Тим більше, що я вже втретє беру участь у цьому конкурсі. Я дуже радий... За своє життя я створив кілька шопок. Взагалі-то в мене дуже гарні спогади, пов'язані з шопками: вони ще з дитинства, коли я ходив з шопкою колядувати. Потім зробив своїм дітям, і вони теж з нею вертепували... Диктор: Мірослав Каспшик та Роберт Баран, які так спонтанно заспівали колядку під час урочистості в перемиському музеї, приїхали здалеку — з місцевості Добчиці, що поблизу Велічки в Краківському регіоні. Вони привезли дві шопки... Szopka_uczestnicy_7 — Вони традиційні, тобто такі, з якими ми ходимо колядувати від дому до дому — до родичів, друзів чи просто знайомих та сусідів. У нас ця традиція дуже давня — це робили наші діди та прадіди — і ми це робимо. І ще хочу наголосити на тому, що наші шопки зроблені не для того, щоб стати музейними артефактами, а вони живі, в них є душа. Люди дуже радо нас приймають... Ми ходимо великою групою, в якій буває навіть 30-40 колядників, в нас багато інструментів, від дудки, сопілки, до саксофона... В середньому за весь святковий період ми відвідуємо приблизно 50 домівок! Через рік ми приїдемо до Перемишля великою групою, і тоді влаштуємо тут справжній концерт колядок! Szopka_spiew_1 Wypływa, od 40 sekundy – na full 5